середа, 24 квітня 2013 р.

Мікроклімат в колективі: поради молодого бібліотекаря

Улюблена робота – це другий дім. Вона заповнює думки, серце. А робота бібліотекаря є особливою. Це швидше не робота – стан душі. Емоційний стан бібліотекаря має надзвичайне значення для якості роботи, адже свій настрій ти передаєш людям.
Не секрет, що саме в перші дні всі з неприхованою цікавістю придивляються до тебе – безпосередній керівник стежить за першими кроками твоєї праці, відмічає успіхи і невдачі; директор формує свою першу думку; колектив дає оцінку твоїй поведінці. Ти – як на розкритій долоні.
Сформоване враження дуже важко змінити. Ти повинен усвідомити, що перші здобутки і промахи на роботі не забуваються. Але що б не трапилось, потрібно до всього ставитися позитивно і з оптимізмом. Не потрібно боятися робити щось абсолютно нове, тому що тільки таким чином ти набираєшся досвіду та «завойовуєш своє місце під сонцем». Адже недаремно побутує така думка, що до 30 років людина працює на свій авторитет, а після 30 – авторитет працює на неї.
Проводячи на роботі чимало дорогоцінного часу – а саме третину дня – хочеться відчувати себе як риба у воді, а не як риба на суші.
Ти можеш любити свою роботу і кожен трудовий день сприймати як свято, тому що займатися улюбленою справою тобі подобається. Але іноді в голову закрадаються думки, що частина колективу байдужа до тебе, а когось не помічаєш і ти сам, а хтось, на твій погляд, і зовсім нестерпний… Враховуючи ж, що без ділових контактів усередині колективу не обійтися, – гасіть світло! Але ж так хочеться, щоб вислів «робота – другий дім» виправдовував себе і, щоб атмосфера не нагадувала будинок «розброду», а стосунки в колективі були по-сімейному теплими і душевними!
Організаційна психологія зараз на піку популярності, і такі терміни, як «соціально-психологічний комфорт» і «командоутворення», у всіх на вустах. Поняття ці взаємопов’язані, адже команда – це згуртований трудовий колектив, а соціально-психологічна сумісність і комфорт – не що інше, як наслідок схожості інтересів, цінностей і очікувань усіх його членів.
Далеко не з кожної групи співробітників можна сформувати згуртовану команду. Своє бачення я хочу висловити наступним чином.
• По-перше, усі члени колективу повинні, ну просто-таки зобов'язані (при цьому не під дулом пістолета, а з доброї волі) сприймати роботу з оптимістичною установкою «как здорово, что все мы здесь сегодня собрались».
• Колеги мають сприймати один одного, якщо не як нерозлучних друзів (адже дружбу на роботі багато хто вважає помилкою), то як добрих знайомих.
• Психологи, вивчаючи стосунки всередині колективів, вивели пряму залежність між близькістю робочих місць і згуртованістю групи. Так що знай, ніхто не примушує тебе любити абсолютно всіх співробітників, але ж у рідному відділі підтримувати душевну атмосферу – суцільне благо.
• Особливе значення має чисельність групи (відділу). Афоризм «Двоє – компанія, троє – вже натовп» у даному випадку неактуальне, адже така «компашка» як мінімум не зможе повною мірою реалізувати свої цілі.
Одна з найважливіших умов згуртованості і комфорту в групі – психологічна сумісність учасників. Схожість життєвих цінностей, установок і принципів – це, безумовно, плюс. А ось ідентичність темпераментів і характерів – не завжди гарантія спокою і комфорту, з якого боку не подивись. Якщо разом зберуться природжені лідери і ватажки – обов’язково пересваряться, приймаючи вірне рішення. Група «виконавців» і працівників, які звикли йти за своїм лідером, теж зазнає краху, вирішуючи важливі завдання. Не факт, що серед них знайдеться сміливець, готовий покласти всю відповідальність на свої плечі. Тому взаємодоповнюваність співробітників і є той бажаний ключ до ефективної і безконфліктної трудової діяльності. При такому мудрому підході негативні риси одного співробітника можна врівноважити позитивними рисами іншого. Наприклад, песимізм і замкнутість меланхоліка нейтралізуються оптимізмом і товариськістю сангвініка. Часту зміну настроїв і захоплень холерика добре доповнюють спокій, логічність і стійка цілеспрямованість флегматика.
Власні спостереження та маркетингові дослідження, які проводилися фахівцями обласної наукової бібліотеки показують, що установа найбільш життєздатна, коли між працівниками підтримується рівновага вікових пропорцій, причому молодь до 35 років має складати не менше третини чисельності трудового колективу.
Тому, з вище сказаного хочу зробити певні висновки, і дати наступні поради молодим бібліотекарям:
Якщо в колективі не спостерігається регулярних агресивних сутичок, «дідівщини», спілкування на підвищених тонах, і ти сам відчуваєш себе на роботі комфортно, значить підстав для занепокоєння немає. Навіть якщо спілкування з колегами занадто формальне і виключно «по роботі», це зовсім не синонім байдужості і тим більше ворожості. Ділова, але ввічлива взаємодія в рамках робочого процесу – ознака професійної команди. А при бажанні завжди можна спробувати внести нотки душевності: зробити комплімент, вдало пожартувати, привітно посміхнутися або ненав’язливо запропонувати разом пообідати.
Будучи новим співробітником, ти маєш усі шанси зарекомендувати себе з позитивного боку. Запам’ятай одне – з труднощами і неприємностями на роботі стикаються не тільки молоді фахівці. Будь впевненим у собі і у тебе все вийде. Бажаю успіхів і професійного та кар’єрного росту на новій роботі!

Вікторія Грамарчук,
Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

Немає коментарів:

Дописати коментар